Досвід власника: «Уважно читайте договір купівлі – продажу»

Історія продавця квартири, якого обдурили з допомогою банківської комірки.

Навіть незначна, на перший погляд, фраза в договорі купівлі – продажу може стати причиною неприємностей. Тому будь-який договір потрібно уважно читати (краще вголос) і осмислювати кожен пункт. Документ може містити хитре формулювання, через яке можна втратити майно.

Як повинно бути в ідеалі? Продавець і покупець квартири домовляються про ціну і готують документи. В день підписання договору купівлі-продажу гроші за квартиру закладаються в заздалегідь орендовану банківську комірку. Продавець отримує їх після того, як договір пройде держреєстрацію, і квартира перейде у власність покупця. Для цього він повинен пред’явити оригінал цього договору, а також загальногромадянський паспорт і ключ від комірки.

Однак в історії однієї родини  все вийшло інакше – через одну коротку позицію у договорі, яка їх не збентежила. А даремно.

Пару років тому Макаренки  вирішили продати квартиру в центрі міста  і переїхати жити на дачу. Там вже був побудований добротний будинок , і для того, аби завершити оздоблюваальніі роботи і зробити пристойний ландшафтний дизайн на ділянці, потрібні були гроші. Кредит на потрібну суму їм отримати не вдалося, і подружжя вирішило продати «трійку» в центрі міста і купити що-небудь трохи подалі, аби мати постійний дохід від оренди. А самим жити спокійним заміської життям, про яке давно мріяли. Покупця довелося шукати досить довго, але нарешті він знайшовся і вніс завдаток. Здавалося, що довгоочікуваний ремонт будинку і переїзд – не за горами.

Але пильний ріелтор Микола Іванович, який представляв Макаренків, звернув увагу на підозрілий пункт у договорі оренди банківської комірки. Він стосувався доступу до комірки, який продавець отримував, якщо – увага! – при виїмці грошей буде присутній покупець.

Тобто Макаренки  могли забрати з осередку гроші за продану квартиру тільки в присутності покупця.

«Для чого це потрібно?» – запитав Микола Іванович, який до того моменту встиг супроводити чимало угод по купівлі-продажу квартир. «Я повинен себе убезпечити, – була відповідь покупця. – Мало що може бути, я хочу переконатися особисто, що продавець забрав гроші, і отримати від нього розписку в цей же день».

Цей аргумент Миколу Івановича не переконав. «Ми можемо написати розписку зараз, покласти її в сусідню комірку, а ви прийдете і заберете її, пред’явивши зареєстрований договір купівлі-продажу. Хоч в той же день, ми попередимо вас», – запропонував він. Але покупець від такого сценарію відмовився і продовжував наполягати на своєму.

Макаренки, побоюючись, що угода зірветься, порадилися і вирішили погодитися.

«Ви врахуйте, – застеріг їх ріелтор, – він може просто не з’явитися в банк до закінчення терміну оренди комірки, а потім просто забере гроші – так прописано в договорі. І я вже нічим не зможу вам допомогти».

Але подружжя вирішили, що їх агент перестраховується. Вони взяли у покупця візитку з контактами його компанії – вона була презентабельна, з золотим тисненням – подзвонили по телефону, вказаним на ній і переконалися, що там відповідає секретар компанії. Попросили з’єднати з комерційним директором, і секретар перевела дзвінок на мобільний, який тут же задзвонив у  покупця квартири.

«Не пропаде», – впевнено заявили  Макаренки, і глава сімейства підписав договір. А далі події розвивалися саме так, як передбачав Микола Іванович. Договір купівлі-продажу був зареєстрований, і Макаренки спробували зв’язатися з покупцем, але його мобільний не відповідав. В офісі  компанії повідомили, що ця людина тиждень як  звільнилася, і інших контактів, крім мобільного, у них тепер немає. За адресою реєстрації, вказаному в паспорті покупця, ніхто не відчиняв  дверей, і вікна його квартири залишалися темними кілька вечорів поспіль, коли туди приїжджали то Макаренки, то Микола Іванович.

Олексій  зробив було спробу забрати гроші, мотивуючи це тим, що не може знайти покупця – але в банку його і слухати не стали. «Договір є договір, там це прописано, – сказав йому менеджер, – а де ваш покупець, ми не знаємо і відповідати за це не можемо».

У день закінчення договору оренди комірки і ще кілька днів після цього Олексій Макаренко чергував біля банку, сподіваючись зустріти  покупця. Але з цього теж нічого не вийшло: пройдисвіта йому дочекатися не вдалося.

«Єдине, що я можу вам порадити – це звернутися до суду, – заявив Микола Іванович. – Ви виконали всі умови договору, і суддя буде на вашій стороні. Гроші повернути навряд чи вдасться, але державну реєстрацію договору опротестувати можуть запросто, так що ви знову отримаєте квартиру у власність».

Макаренки  поспішили подати позов. Розгляд його тривав більше року, покупець на засідання не зявлявся.. Він, до речі, зробив спробу швидко перепродати квартиру, але суд встиг накласти заборону на всі операції зі спірним майном.

Фінал цієї історії такий: право власності на квартиру Макаренки  повернули, і вони могли б знову виставити її на продаж.

«Але після таких пригод у нас вже немає ні сил, ні бажання цим займатися», – поскаржився  Олексій Макаренко. За цей час він зумів все-таки взяти кредит і закінчити ремонт будинку, а «трійку» в центрі міста збирається здавати в оренду.

Покупця квартири  оголосили в розшук, і в результаті затримали. Виявилося, що за ним числиться не одна подібна операція, і пару квартир, отриманих таким чином, він встиг перепродати. Допомогло йому, наприклад, те, що їх власники жили за кордоном, слабо контролюючи ситуацію. В таких заплутаних випадках найбільш невезучим виявлялися ті, хто купував у нього квартири, спокусившись на занижену ціну.

Професіонали ринку нерухомості рекомендують:

  • не нехтуйте порадами експертів, збираючись укласти договір купівлі-продажу квартири,
  • будь- який договір читайте дуже уважно і вголос – так менше ризику пропустити що-небудь важливе,
  • будьте присутні постійно в тому місці, де відбувається угода, до тих пір, поки на руках не буде всіх необхідних документів про її завершення, а якщо ви продавець – то і грошей за вашу квартиру,
  • в конфліктній ситуації не зволікайте і звертайтеся в суд.